Світ не стоїть на місці, він розвивається, змінюється і залишає найкраще — смачні та солодкі традиції Різдва. Деяка іноземна святкова випічка потроху стає звичкою і на українських столах. Згадаймо панетоне та штолени, які всюди є в супермаркетах. Тож пропонуємо дізнатися більше про них та інші відомі смаколики країн світу, які тішать на Святвечір.
1. Помп а юїль (Франція)
Pompe à huile — це один із 13 провансальських різдвяних десертів і традиційний різдвяний десерт. Французи сьогодні ласують ним до класичного морозива, закусок і шоколадних трюфелів, щоб завершити вашу святвечірню трапезу напередодні Різдва або 25 грудня. Pompe à huile це мікс хліба та бріоші, і готується з пшеничного борошна, закваски, оливкової олії, цукру та води з апельсинового цвіту. Він має неповторний аромат і його їдять як десерт, традиційно вмочуючи у вино або з кавою вже на сніданок. За традицією, la pompe à huile треба розламати, як Христос розламав хліб, і не можна її різати, щоб не розоритися наступного року.
Хоча список тринадцяти десертів не є повністю фіксованим і залежить від місцевих відмінностей та особливостей, є деякі з них, які регулярно з’являються на провансальських сімейних столах:
- волоські горіхи та фундук нагадують про коричневі шати кармелітів
- сушений інжир нагадує сірі шати францисканців;
- мигдаль нагадує екрю домініканців;
- кишмиш — темні шати августинців тощо.
Утім, для Франції більш характерно в наш час мати прості десерти на різдвяному столі: тістечка з нутелою, шоколадне печиво, прості шматочки ягідного тарту тощо. У Бельгії, на півночі Франції та в інших частинах Низьких країн пекарі створюють різдвяну випічку, яка нагадує форму найменшого Ісуса. Ця випічка, яку часто називають cougnou, cougnolle, coquille de Noël або іншими регіональними назвами, являє собою солодкий бріош, іноді посипаний або прикрашений родзинками, шоколадною крихтою чи цукровими кристалами.
Найчастіше вона складається з однієї великої, витягнутої кулі тіста в центрі, з двома меншими кулями тіста з обох боків, створюючи враження сповитого немовляти. Іноді це один довгий шматок м’якого тіста з дитиною, зробленою з цукру, вкладеною в середину, так, ніби тісто є колискою. Діти часто отримують кунью на Різдво з гарячим шоколадом.
2. Панетоне (Італія)
Італійський панетоне (Panettone) — це пухнастий різдвяний хліб, який сподобається, мабуть, будь-якій сім’ї вранці на Різдво. По суті, це солодкий хліб, який нагадує українську паску і наповнений родзинками та апельсиновими цукатами. Випікають хліб на круглій сковороді, а зверху щедро посипають цукровою пудрою.
Справжнє походження панетоне пов’язане із середньовічним звичаєм збагачення щоденного хліба в різдвяний період. Не дивно, що рукопис кінця п’ятнадцятого століття Джорджо Валагуссі свідчить про звичай святкування так званого обряду поліна. Увечері напередодні Різдва господар будинку вставляв у камін велике дерев’яне поліно. Тим часом подавали три великі пшеничні хлібини. Глава сім’ї подавав по шматочку всім, хто вечеряв, а один залишав собі на наступний рік. Згідно з першим міланським (діалект Мілана) — італійським словником, у 1606 році Panettone був Pan Grosso (великим хлібом).
Панетоне, як випливає з назви, був великим хлібом, збагаченим родзинками та цукатами. Згодом, з появою промисловості та лабораторій, вони пропонували все більше і більше варіацій. Ви можете знайти його глазурованим, без цукатів і без родзинок, з кремом, з шоколадною начинкою. Однак приготування залишається незмінним: це завжди випічка на натуральній заквасці. На Різдво є ті, хто їсть панетоне, і ті, хто їсть пандоро. Пандоро починався як десерт на всі свята та неділі. На початку століття Медичі навіть радили лікарям давати його пацієнтам, адже це була легка і поживна їжа. Лише згодом він став незмінним різдвяним пирогом. Пандоро і панеттоне мають дві відмінності: вони обидва з’являються в магазинах і на столах по всій Італії під час різдвяних свят, а їхнє приготування аж ніяк не можна назвати простим і швидким. Рецепти мають деякі спільні інгредієнти, такі як закваска, яйця і вершкове масло, але на цьому схожість закінчується. Від української паски відрізняється великою кількістю масла та пухким, солодким тістом.
3. Христопсомо (Греція)
Різдво в Греції означає одну річ. А хоча, насправді дві: курабідес і меломакарона (kourabiedes і melomakarona), солодкі ласощі, які традиційно готують у цю пору року. Перше — це здобне, схоже на пісочне печиво, наповнене хрустким мигдалем і вкрите густою цукровою пудрою, тоді як друге — сиропоподібне і м’яке, зазвичай посипане подрібненими волоськими горіхами. Обидва ці смаколики мають своїх палких прихильників, які щосвята змагаються між собою, намагаючись довести перевагу свого улюбленого печива. І, звичайно ж, існує безліч більш сучасних варіацій, наприклад, вкриті шоколадом версії кожного з них.
Але це те, чим ласують більшість греків на свято і пригощають цим гостей. А от традиція залишається менш популярною, проте досі жива. Також смачною звичкою залишається Christopsomo — традиційний грецький різдвяний хліб, який перекладається як «Хліб Христа», і саме тому хліб прикрашає хрест.
Цей хліб сповнений цікавих ароматів, таких як кардамон і гвоздика. До нього також додають родзинки та подрібнені волоські горіхи. Грецький різдвяний хліб зазвичай готують за день до Святвечора і подають до різдвяного столу. Господиня відрізає шматочки хліба вручну, оскільки вважається, що не можна користуватися ножем. Своїм насиченим і виразним смаком грецький різдвяний хліб завдячує двом ароматичним спеціям, що використовуються в цьому традиційному рецепті хрістопсомо, — малебу та анісу. Після того, як хліб потрапляє в духовку, аромат спецій проникає в дім і пробуджує різдвяні спогади. Махлеб (малепі) — це спеція, виготовлена з меленого насіння вишні. Насіння анісу надає випічці лакричного смаку.
4. Фруктовий кекс (Канада)
Якщо ви раніше не любили фруктові кекси, вам варто спробувати цього повного начинки канадця. Традиційний рецепт фруктового кексу надзвичайно щільно наповнений горіхами, сухофруктами, цукатами та іншим, що створює надзвичайну жувальну текстуру і приємний різноманітний смак і одному шматочку. щільний фруктовий пиріг вибухає захоплюючими текстурами та смаками і чудово смакуватиме з теплим напоєм.
Деякі історики вважають, що фруктовий пиріг походить від пирогів, які клали в гробниці Стародавнього Єгипту як їжу для потойбічного життя. Але більшість вважає, що це заслуга стародавніх римлян, які змішали гранатові зерна, кедрові горіхи і ячмінне пюре в кільцеподібний десерт, який так цінувався за портативність і термін зберігання, що його часто брали з собою солдати, щоб підкріпитися під час бою.
У Канаді традиційний фруктовий пиріг рідко їдять поза святковим сезоном. Зазвичай його роблять на початку листопада, потім загортають у марлю, просочену бренді, поліетиленову плівку та алюмінієву фольгу, і не відкривають до Різдва. Існує нескінченна кількість рецептів фруктового кексу, деякі темні з патокою або коричневим цукром і спеціями, а деякі світлі на основі білого тіста з різними інгредиентами і культурними варіаціями.
5. Роскон де Рейєс (Іспанія)
Roscón de Reyes (Королівський торт) — це традиційний торт, який іспанці споживають на День трьох королів (6 січня) та близько цього дня. Випічка схожа на велику корону (або пончик, це залежить від того, як на нього подивитися), вкритий зацукрованими фруктами і пудрою. Його можна їсти просто так (з кавою або гарячим шоколадом) або з кремом! Зазвичай ви можете вибрати між звичайним кремом, кремом зі смаком шоколаду або обома. Роскон де Рейєс також добре відомий завдяки маленькій дрібничці, яка захована всередині. Багато років тому пекарі ховали всередину маленьку сушену квасолину; щасливчик, який знаходив квасолину, мав честь заплатити за весь пиріг. Часи змінюються, і боби замінили керамічними або пластиковими фігурками, як-от немовля Ісуса, і навіть значення змінилося… тепер, якщо ви знайдете приз, вам більше не доведеться платити за весь торт, натомість ви отримаєте благословення на удачу на цілий рік.
Існує кілька теорій, але жодна з них не має нічого спільного з трьома королями. Одні кажуть, що торт з’явився ще за часів Римської імперії, інші стверджують, що завдяки французьким сусідам. Нібито вони привезли рецепт від своїх кондитерів до Іспанії. Нині іспанці святкують з королівським тортом Різдво і запивають випічку своїм відомим гарячим шоколадом.
6. Маковець (Польща)
Мак часто використовують у випічці Східної та Центральної Європи, особливо він популярний в Австрії, Угорщині, Німеччині та, звісно, Україні. Тож безперечно, Польща готує свій Makowiec на Святвечір, хоча також і на Великдень, інші релігійні свята і просто як спеціалітет у кав’ярнях. Ми також маємо аналог — маковий завиванець. Головною «родзинкою» маківця є начинка, закручена всередині, з дрібно змолотого маку, меду, вершкового масла, родзинок і волоських горіхів.
У дохристиянські часи мак був символічно пов’язаний із віруваннями про потойбічне життя — слов’яни вважали його рослиною, що давала змогу перейти межу між життям і смертю. З маку навіть готували страви для померлих, які, за давніми віруваннями, час від часу поверталися до живих.
Для іноземців традиція поїдання макових рулетів на новорічні свята є дивною, оскільки мак містить морфін, який є наркотичним. Маковець іноді може стати приводом для затримання людини та перевірки на споживання наркотиків.
7. Козонак (Румунія)
Козонак (Cozonac) — це класичний, простий, підсолоджений дріжджовий хліб, що походить із Румунії. Традиційно виготовляється на Великдень та Різдво, це солодке тісто з ароматом цитрусових закручується навколо горіхової начинки, створюючи при випіканні спіралеподібну форму. У результаті виходить святковий буханець з ніжним і м’яким м’якушем. Залежно від регіону, румунський козонак наповнюють родзинками, рахат лукумом, горіхами, маком і можуть переплітати в 2 або навіть 3 плетіння. шматочки козонака прийнято роздавати також у поминальні дні або після служби в церкві. Останніми роками козонак, як і все інше, став товаром, що продається в супермаркетах. Цікаво, що попри форму, смак цієї різдвяної булки чимось нагадує панетоне.
8. Штолен (Німеччина)
Штолен (Stollen) — зазвичай ховається в найтемніших куточках хлібобулочних відділів до Різдва, але потім раптом з’являється для того, щоб його розкупили для своїх святкових столів якнайшвидше. Штолен з’явився (або був зафіксований) у Німеччині ще в 14 столітті. Форма штолена — це складчасте тісто з білим верхнім шаром — символізує маленького Ісуса, загорнутого в пелюшки. Штолен виник як пісний пиріг, який готували під час Адвенту, коли люди не могли вживати олію, молоко чи фрукти (через правила посту), тож спочатку це був дуже простий хліб. Після спеціального звернення до Папи Римського у 15 столітті до нього додали масло і молоко, і він став виглядати більш схожим на сучасний. Зимові веселощі починалися в Німеччині в день зимового сонцестояння ще до того, як там поширилося християнство
За суворим саксонським правилом, штолен не можна розрізати до Святвечора — 24 грудня. Однак сучасна практика дещо пом’якшилася, і тепер прийнятно починати їсти штолен з першого дня Різдва, подавати з чаєм, кавою чи різдвяним пуншем.
9. Юлекаке (Норвегія)
Юлекаке (Julekake), також відомий як юлеброд (julebrød), — це класичний солодкий хліб із родзинками та зацукрованими цитрусовими шкірками, який подають на Різдво. Він вважається kaffemat, тобто ласощами, які подають до кави, але його можна їсти в будь-який час дня.
Багато спецій та інґредієнтів, пов’язаних із різдвяною випічкою, почали імпортувати до Норвегії в 17 столітті. Це такі спеції, як кориця, мускатний горіх і кардамон, а також лимони й апельсини. Первісний різдвяний юлекаке — це житній хліб із сухофруктами. Сьогоднішня версія з білим борошном, спеціями, родзинками, сушеними цукатами і білим цукром є продовженням цього історичного різдвяного пирога. Яєчна глазур і посипання перламутровим або крупним цукром — завершальний штрих пирога. Зазвичай юлекаке нарізають тонкими рівними скибочками за допомогою зубчастого ножа.
10. Данді (Шотландія)
Традиційний пиріг Dundee походить із міста Данді, Шотландія, звідки він і отримав свою назву. Від інших багатих фруктових тортів його відрізняють кружечки бланшованого мигдалю на верхівці. Існує багато версій пирога Данді, і кожна з них претендує на звання єдиної. Данді як місто також є батьківщиною британського мармеладу, завдяки родині Кейлерів, яким приписують створення першого комерційно доступного джему до сніданку. Таким чином, справжній пиріг Данді повинен містити цедру апельсина, що пов’язує його з виробництвом мармеладу в цьому місті. Традиція, яку іноді все ще виконують (але вже рідше) — ховати монету в різдвяний пиріг. Частіше її ховають у традиційний різдвяний пудинг, однак, знову ж таки, це менш поширена традиція. Монети зазвичай додають на удачу, тому, кому пощастило знайти монету, кажуть, що він матиме удачу наступного року. Сьогодні пиріг Данді залишається однією з найпопулярніших шотландських страв і напоїв — поряд із печивом, віскі та чорним пудингом.
Кажуть, що спочатку він був виготовлений для Марії, королеви Шотландії, у 16 столітті. Легенда свідчить, що вона не любила вишні, які були традиційними у фруктових пирогах того часу. Місцеві пекарі зробили версію з мигдалем замість вишень, красиво прикрасивши верх концентричними колами мигдалю. Він став улюбленим у Данді, його випікали вручну ті, хто хотів подати на стіл найкращий пиріг з розкішними, багатими інгредиентами.
Регулярно поливайте ромом, щоб додати смак: рецепт англійського різдвяного кексу з цукатами
Спечіть цей святковий фруктовий пиріг напередодні Різдва і регулярно поливайте його ромом, бренді або віскі, щоб посилити смак і зберегти вологу.
Рецепт різдвяного штолена: найсолодша святкова традиція німецького Дрездена
Пропонуємо приготувати на Різдво смачний солодкий традиційний європейський штолен. Ви будете у захваті від його витонченого смаку, здивуєте гостей та рідних.
Штолен буде ароматним: рецепт спеції для різдвяної випічки
Свята – це особливо магічний період, а цю магію можна створити вишуканими та затишними ароматами, що наповнять ваш будинок. Приготуйте цю спецію заздалегідь, щоб додавати для вашого штолена.
Козонак: рецепт румунського різдвяного кексу з ромово-горіховою начинкою
Солодкий та пухкий десерт з вихорами горіхової пасти та приємний ароматом рому – це ідельний варінт для святкової різдвяної вечері по-румунськи.
